Архивы по рубрикам: свиньи

  • -

Ліпрот Біо впливає на продуктивність свиней.

Influence of Liprot Bio® feed additive on productive qualities of pigs.

 

Л. В. Нагорна, д-р вет. наук, Сумський національний аграрний університет. Журнал Корми і годівля № 1 січень 2021. 

 

Забезпечення розкриття генетичного потенціалу продуктивних тварин сучасних порід, ліній та кросів повною мірою можливе лише за використання повноцінних та збалансованих кормів. Що вищими є продуктивні характеристики, то вибагливішими будуть тварини до умов годівлі, догляду й утримання, оскільки не є секретом, що 85–90% успіху будь-якої галузі тваринництва залежить від умов, які створюють для поголів’я. Представником сучасного покоління джерел протеїну на ринку України є Ліпрот Біо® – побічний продукт ферментації, отриманий у результаті виробництва амінокислот культурою orynebacterium glutamicum, внаслідок біоферментації в процесі мікробіологічного синтезу, за використання  субстратів рослинного походження та мінеральних солей.

Амінокислоти – органічні кислоти, що містять одну чи кілька аміногруп, найважливіші азотовмісні речовини в живій клітині. Усі α-амінокислоти (крім гліцину) мають асиметричний α-вуглецевий атом та існують у двох ізомерних формах. Незамінні амінокислоти не синтезуються в організмі вищих тварин і повинні надходити туди з кормами. Для організму продуктивних тварин незамінними є гістидин, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, фенілаланін, треонін, триптофан і валін. Вони мають бути наявними в кормах для підтримки необхідного азотистого балансу в організмі. Їх дефіцит призводить до порушень обміну речовин, зупинки росту, зниження приростів.

 

Наразі можливі три способи промислового отримання незамінних амінокислот: гідроліз білків рослинного і мікробного походження, мікробіологічний і хімічний синтез. Понад 70% усіх вироблених промисловістю чистих препаратів амінокислот отримують шляхом мікробіологічного синтезу. На другому місці за обсягом виробництва – хімічний синтез.

Технології одержання амінокислот за рахунок гідролізу білків економічно менш вигідні, тому вони не набули великого поширення. Під час мікробіологічного синтезу утворюються L-інокислоти, що є продуктами життєдіяльності спеціально дібраних і відселекціонованих штамів ікроорганізмів, здатних накопичувати в культуральній рідині необхідну кількість амінокислоти. 

 

Коротка характеристика Ліпрот Біо®

задовольняє потреби організму продуктивних тварин в амінокислотах та білках і може використовуватися як кормовий матеріал для виробництва комбікормів, кормових концентратів і добавок для годівлі великої рогатої худоби м’ясного і молочного напрямів продуктивності, коней,свиней, бройлерів та курей-несучок, відповідно до видових і вікових особливостей раціону тварин.

У разі введення в раціон ЛіпротБіо® сприяє максимальному розкриттю генетичного потенціалу тварин, зменшує буферність корму, стимулює зростання приростів, покращуючи цим продуктивність. Основними характеристиками та перевагами Ліпрот Біо® є високий вміст у ньому білка (понад 70%) з одноклітинною структурою, високий коефіцієнт кишкового перетравлення білка (понад 92%) завдяки низькомолекулярній структурі, різноманітний амінокислотний склад із коефіцієнтом стандартизованої перетравлюваності кишечника для амінокислот понад 93%, натуральність та відсутність у його складі генетично модифікованих компонентів.

 

Ефективність застосування Ліпрот Біо®

В умовах промислового свинарства для встановлення ефективності застосування досліджуваної кормової добавки в разі введення її в раціон свиней на прирости та кінцеву якість забійних туш було дібрано генетичну лінію свиней DanBred (Польща). Для експериментальних досліджень вибрали 1500 голів, з яких сформували дослідну та контрольну групи. Маса особин, дібраних для експерименту, становила 22– 25 кг. Утримання тварин на період експерименту здійснювалося в групових станках, параметри мікроклімату відповідали віковим категоріям свиней. Раціон тварин контрольної групи у своєму складі містив генетично модифіковане соєве та рапсове борошно, пальмову та соняшникову олію, які було додано до зернових компонентів. Сою та рапс попередньо піддавали екстракції.

Основними складниками раціону тварин дослідної групи були соєвий шрот, екструдована немодифікована соєва і рапсова макуха, рапсова олія та зернові компоненти з додаванням Ліпрот Біо®. Останній компонент забезпечив високі показники сирого протеїну та лізину, чого не можна було досягти завдяки наявності інших складників раціонів обох груп тварин. Оскільки експеримент також передбачав визначення впливу Ліпрот Біо® на якісні характеристики туш, упродовж нього тварини отримували три типи кормів, з урахуванням їхніх вікових категорій: стартовий, гроверний та фінішний. Компонентний склад зазначених комбікормів було дібрано на основі стандартів, розроблених в інституті фізіології та годівлі тварин Польської академії наук. У раціон тварин різних вікових категорій дослідної групи Ліпрот Біо® було введено в такому співвідношенні (табл. 1).

 

У подальшому перебігу експерименту було встановлено вплив введення Ліпрот Біо® впродовж періоду відгодівлі на основні технологічні характеристики свиней (табл. 2). Показники, представлені в табл. 2, підтверджують доцільність введення Ліпрот Біо® в раціони свиней товарного стада. Водночас, проаналізувавши чисельність падежу свиней у дослідній та контрольній групах тварин, встановили, що зазначені показники також відрізнялися і дорівнювали 0,5 та понад 1,5% відповідно. Цей фактор також підтверджує позитивний вплив досліджуваної кормової добавки на загальний статус здоров’я свиней упродовж відгодівлі.

 

Встановлення ефективності впливу Ліпрот Біо® на якісні характеристики туш

Забій тварин і якість туш оцінювали на основі системи класифікації напівтуш EUROP відповідно до стандарту EUROP PN-A-82001/A1 та вимог Регламенту Ради (ЄС) № 1234/2007, Регламенту Комісії (ЄС) № 1249/2008 на переробному підприємстві ANIMEX FOOD (Польща). Згідно із зазначеним стандартом усі туші поділяють на кілька класів, залежно від вмісту в них м’язової тканини: S – 60% і більше; Е – 55,0–59,9%; U – 50,0–54,9%; R – 45,0–49,9%; O – 40,0–44,9%; P – менше 40,0%. Масову частку цієї тканини в тушах визначають відсотковим співвідношенням поперечнопосмугованих м’язів до загальної маси туші. 

На якісні характеристики туші впливає кількісне співвідношення в ній м’язів, відповідно до класифікації EUROP, а також вагові показники її найцінніших з технологічної точки зору частин: корейки, лопатки, шиї та шинки. Дослідження, проведені в умовах переробного підприємстваANIMEX FOOD, показали: що вища забійна маса туші, то нижчий у ній вміст м’язової тканини (до 55% за класифікацією EUROP). Максимальним він був у свиней за досягнення ними забійної кондиції 100–110 кг. Відгодівля тварин до вагових показників 110–130 кг тенденційно знижувала цінність туш за чинною класифікацією EUROP. На вміст м’язової тканини в тушах мала вплив також і стать забійних тварин (рис.). У свинок вихід м’язової тканини, відповідно до класифікації EUROP, був вищим, про що свідчать дані представленої діаграми. У результаті аналізу туш свиней, отриманих від тварин, яких було використано в дослідженнях впливу на показники приростів Ліпрот Біо®, встановлено зростання виходу м’язової тканини в тушах свиней дослідної групи (табл. 3).

Дані представленої таблиці свідчать, що в тушах тварин дослідної групи отримано понад 50% напівтуш класу S, порівняно з тушами тварин контрольної групи. Також відсутні напівтуші класів R, O та P. Незважаючи на той факт, що забій тварин здійснювали за досягнення ними забійної кондиції 130 кг, у напівтушах свиней дослідної групи відзначено стійку тенденцію до підвищення частки товарних елементів туш завдяки зростанню категорійності останніх. Що вищою була категорія туші за рівнем м’язової тканини, то більшими виявлялись вагові показники її найцінніших частин: корейки, лопатки, шиї та шинки. 

Отже, отримані експериментальні дані свідчать про важливість застосування Ліпрот Біо® як додаткового компонента раціонів у процесі відгодівлі свиней.

Ексклюзивним представником Ліпрот Біо® в Україні є компанія «Біо Формула».

Табл. 1. Вміст компонентів у раціоні свиней дослідної групи

Назва складникаСтартовий раціон
(25–60 кг)
Гроверний раціон
(60–90 кг)
Фінішний раціон
(90–130 кг)
Ліпрот Біо® (%) 1,501,401,30
Пробіотик+
Фітаза+++
Ендо-1,4-β-ксиланаза+++
Ендо-1,4-β-глюканаза+++
Вітамін С+++

Табл. 2. Вплив Ліпрот Біо® на основні відгодівельні характеристики свиней

Показники Контрольна групаДослідна група
Середньодобовий приріст упродовж відгодівлі (г/добу)980,601098,66
Коефіцієнт конверсії корму2,872,427
Середньодобове споживання корму2,8272,690
Тривалість відгодівлі від 25 до 130 кг (діб)108,596
Показник споживання корму (у середньому на голову, кг)301,35254,83

Табл. 3. Класифікаційна характеристика туш свиней відповідно до класифікації EUROP.

Клас напівтушТуші від тварин контрольної групи
(% м’язової тканини)
Туші від тварин дослідної групи
(% м’язової тканини)
S5 — 1558 — 65
E46 — 65 38 — 40
U15 — 121 — 2
R1 — 2
O
P

  • -

Клостридия. Опасность для поросят которую недооценивают

Диарея — одна из наиболее частых и, вероятно, наиболее серьезных проблем для свиноводов. 

Каковы причины диареи?   

  • Вирусы — ротавирус и прочие.
  •  Бактерий — Кишечная палочка разновидности Clostridium и  Clostridium Perfringens. 
  • Простейшие. 
  • Возбудители множественных заболеваний ( например, ко- или смешанные инфекции).
  • Переизбыток питательных веществ и плохая усвояемость питательных веществ

Диарея (Вспышка заболевания) часто бывает сложной и многофакторной. Тот факт, что диарея часто вызывается несколькими возбудителями заболеваний, затрудняет правильную диагностику и лечение. 

Необработанные животные часто имеют высокую заболеваемость и смертность из-за обезвоживания или осложнений с другими заболеваниями (например , вторичными инфекциями). 

В конечном итоге это приводит к распространению болезней в стаде, что приводит к снижению показателей роста животных и экономическим потерям.  

 

Как насчет клостридий?  

Диарея, вызванная кишечными патогенами, особенно клостридиальными видами, распространена на коммерческих фермах. Два вида клостридий, Clostridium difficile  и  Clostridium perfringens, вызывают диарею и неонатальный энтерит.  

Исследования  сообщают  о высокой распространенности этих двух видов клостридий, включая их токсигенные подтипы, во всем мире. Инфекции,  вызываемые C. difficile, часто характеризуются диареей с различной заболеваемостью и смертностью. Наиболее распространенные  серотипы C. perfringens, выделенные от животных, относятся к серотипам A и C: 

C perfringens типа C часто вызывает высокую заболеваемость и высокую смертность новорожденных и молочных поросят с синдромами, которые варьируется от кровавой диареи до некротического энтерита, а иногда даже внезапной смерти. 

Вспышки C. perfringens  типа C являются острыми и возникают у поросят в возрасте до одной недели, хронические случаи все чаще выявляются у свиней в течение нескольких недель после рождения. 

C perfringens типа A обычно вызывает умеренную заболеваемость и более низкую смертность по сравнению с инфекциями  C. perfringens  типа C. 

Патогенность этих двух видов клостридиозов в значительной степени объясняется их способностью вырабатывать токсины, которые могут быть вредными для слизистой оболочки кишечника. 

Какие животные наиболее уязвимы? 

В частности, новорожденные и поросята-сосунки, у которых отсутствует иммунитет, а также инфицированные животные могут стать бессимптомными переносчиками инфекции молодых животных, включая среду фермы и передачу от инфицированных свиноматок. Бессимптомные носители, конечно же,  увеличивают скорость передачи инфекции в помете и стаде. 

Последствия управления видами клостридиозов на фермах и у животных выходят за рамки здоровья животных и вызывают беспокойство в отношении здоровья человека. Еще большее беспокойство вызывает тот факт, что гипервирулентные штаммы  C. difficile, а также  C. perfringens, стали устойчивыми ко многим антибиотикам. 

Эффективное лечение возбудителей болезней, таких как виды клостридиозов, важно не только для поддержания здоровья стада, но и для снижения использования антибиотиков.

Как контролировать диарею? 

Современный подход производителей свинины к борьбе с диареей — это использование терапевтических антибиотиков. 

Однако мы должны отказаться от этого реактивного подхода к лечению и перейти к более активному превентивному подходу.

 Что включает в себя превентивный подход?  

  1. Повышение биобезопасности.
  2. Осуществление диетических стратегий для поддержания хорошего здоровья кишечника.
  3. Используйте правильные добавки, такие как пробиотики, органические кислоты и эфирные масла. 
  4. Смена условий содержания. 

 

  • Интересуетесь, как пищевые добавки могут играть роль в управлении Clostridia? 

  • -

Дрожжевой пробиотик для свиноматок.

Актисаф — увеличение веса поросят на доращивании  и снижение смертности в период лактации.

Использование линий высокопродуктивных свиноматок приводит к появлению более маленьких отъемышей и, следовательно, более слабых поросят:

  • Резко снижается вес гнезда при отъеме;
  • Отсутствие иммунитета, как правило, приводит к увеличению смертности молочных поросят;
  • Выжившие поросята могут отставать в росте.

Стрессы, с которыми сталкиваются поросята, вызывают физиологические изменения, имеющие значительные экономические последствия (Campell et al., 2013, Heo et al., 2013):

  • Расстройства пищеварения различной интенсивности и длительности;
  • Снижение потребления корма в течение 2-3 дней (Brooks et al., 2001, Bruinininx et al., 2002);
  • Изменения слизистой оболочки кишечника, замедляющие перистальтику кишечника, и способствующие развитию синдрома ленивого желудка (Marion et al., 2002, Lallès et al., 2004).

Забота о поросятах на ранних стадиях становится первоочередной задачей. Повышение иммунитета за счет качественного молозива, раннее стимулирование потребления корма, а также рациональнее поддержание здоровья поросят за счет надлежащего ухода за свиноматками — являются очевидной необходимостью.

В многочисленных публикациях был показан положительный эффект дрожжевого пробиотика Saccharomyces cerevisiae на здоровье и продуктивность свиноматок, показатели, которые в основном зависят от модуляции микробиоты. При этом повышается и уровень иммунитета у самих поросят, что напрямую связано с улучшением качества молозива и молока, а также уменьшением воспаления после заражения Е. coli. (Jang et al., 2013; Jurgen et al., 1997; Zanello et al., 2011; Lizardo et al., 2008, Trockova et al., 2014, Posadas et al., 2017, Zanello et al., 2013, Trevisi et al., 2015).

Для подтверждения эффективности и преимуществ от введения в рационы супоросных и подсосных свиноматок дрожжевого пробиотика Актисаф Sc 47 было проведено исследование на одной из испанских животноводческих ферм, в ходе которого были проанализированы зоотехнические показатели свиноматок и молочных поросят.

Материнское вскармливание для оптимизации полного генетического потенциала.

На животноводческой ферме в Испании (1700 свиноматок — 82 свиноматки в неделю, с использованием генетической линии свиноматок Danbred и Topigs Duroc для линии хряков) с зоотехническими показателями близкими к 36,7 отъемам на одну свиноматку в год, было принято решение о проведении опыта для решения проблем, возникающих в период кормления, особенно в таких областях, как смертность и возможный низкий вес при отъеме. Опыт проводился на двух партиях.

 

контроль Актисаф
1-я партия36 свиноматок36 свиноматок
2-я партия44 свиноматки41 свиноматка
Цикл (средний)4,074,09
Корм для супоросных свиноматок (последние 4 недели)Основной рацион
Основной рацион + 1 кг/т Актисаф
Корм в период лактации (± 3 недели)Основной рационОсновной рацион + 1 кг/т Актисаф
Таблица 1

Свиноматки были разделены на две группы (Контрольная группа и группа Актисаф), каждая из которой включала одинаковое количество свиноматок с одинаковым уровнем опороса (циклы от 2 до 6).

Группы (в среднем по 40 животных – Таблица 1) получали рацион для супоросных и лактирующих свиноматок, используемый в настоящее время на ферме. Кроме того, свиноматки из группы Актисаф, получали добавку Актисаф 1 кг/т в полноценном корме в течение последних 4-х недель супоросности и всего периода лактации (Таблица 1).

Чтобы следовать стандартной программе, проводимой на ферме, все поросята получали заменитель молока, содержащий другой пробиотик на бактериальной основе, в течение всего периода лактации. Перекрестное вскармливание – по 16 поросят на одну свиноматку – проводили после потребления молозива и внутри соответствующих групп.

В ходе исследования для статистического анализа были зарегистрированы следующие данные:

  • Вес гнезда при рождении и при отъеме, а также смертность в подсосный период;
  • Оценка диареи;
  • Количество поросят – отъемышей фиксировались Управляющим фермой.

Чем лучше старт, тем выше продуктивность при отъеме!

Зоотехнические показатели при рождении

Хотя дрожжевой пробиотик добавляли в корм только в последние 4 недели супоросности, многоплодие в группе Актисаф было значительно выше, чем в Контрольной группе (17,9 в сравнении с 16,3, Р=0,016 – соответственно), при этом изначально мы не ожидали улучшения данного параметра при применении продукта Актисаф только в последние 4 недели. Как результат, в группе Актисаф наблюдалась положительная динамика веса гнезда при рождении (20,8 в сравнении с 21,8, Р=0,242) (Рисунки 1 и 2).

Положительная динамика веса гнезда при рождении.

Рис.1, 2. Наличие большего количества поросят при рождении очень важно, но еще более важно сохранить их живыми и здоровыми до момента отъема!

Количество поросят на 21-ый день подсосного периода было выше на 0,35 поросят в группе Актисаф по сравнению с контрольной группой (14,45 в сравнении с 14,10 соответственно – Рисунок 3). Вес гнезда также существенно увеличился с 64,2 кг в контрольной группе до 70,0 кг в группе Актисаф (Р=0,037).

Этот результат позволяет получить повышенный прирост в группе Актисаф на +4,8 кг выращенных поросят (Рисунок 5).

 

вес гнезда на 21-й день лактации

На 21-ый день периода лактации мы наблюдали, что поросята из группы Актисаф на 245 г тяжелее по сравнению с поросятами из контрольной группы (Рисунок 6). Это свидетельствует о том, что добавки в рационе свиноматок поддерживают выработку молозива и молока хорошего питательного качества.

вес поросенка на 21-й день лактации

Дрожжевой пробиотик Актисаф — эффективное решение.

 


  • -

Актисаф для улучшения зоотехнических показателей свиней в финальной стадии откорма.

Актисаф и финальная стадия откорма.

Введение

Существуют строгие требования к рациону свиней на финальном этапе откорма. Животные должны получать корм, соответствующий их нормам и потребностям. Корм должен быть эффективным, так как на него приходится основная часть производственных затрат предприятия. Технологи разработали программы кормления, обеспечивающие здоровье животных и способствующие достижению наилучших зоотехнических показателей. Когда добавки используют для улучшения переваримости корма, критически важным становится выбор входящего сырья.

В наши дни разработаны различные стратегии, помогающие свиньям в финальной стадии откорма находиться в хорошем состоянии. Одной из программ является добавление в различные рационы живых дрожжей. Поэтому в производственных условиях было проведено исследование влияния добавления пробиотика на основе живых дрожжей Актисаф к стартовому, ростовому и финишному рационам с оценкой зоотехнических показателей свиней на всем периоде вплоть до убоя.

Материалы и методы

В опыте, проведенном в свиноводческом отделении Научно-образовательного центра Футтеркамп (Германия), было использовано 330 свиней в финальной стадии откорма (Topigs 70, Danbred, PIC × Pietrain), с исходной живой массой 30,4 кг, которые были отобраны и разделены на две однородные группы (n=165, 15 групп по 11 свиней) в соответствии с массой тела и полом (88 самок и 77 самцов).

Кормление свиней осуществляли системой мультифазного кормления Spotmix.

Применяли следующую схему кормления:

• Контрольная группа: контрольный рацион на основе пшеницы, ячменя и соевого шрота с добавлением ферментов, без антибиотиков или дрожжевых добавок.

• Группа Актисаф: контрольный рацион с добавлением 1 кг/т Актисаф в стартовом рационе и 0,5 кг/т Актисаф в ростовом и финишном рационах.

Была проведена регистрация следующих показателей:

• Живая масса: на 1, 29, 64 и 85-й день (день 1-го убоя) и при завершении исследования (99-й день).

• Среднесуточный прирост живой массы (ССП): рассчитан в пересчете на загон для стартового (1–29-й дни), ростового (29–64-й дни) и финального периодов откорма, до 1-го убоя (64–85-й дни), а также финишного периода (64–99-й дни).

• Потребление корма (ПК) и конверсия корма (КК): рассчитаны в пересчете на загон для стартового (1–29-й дни), ростового (29–64-й дни) и финального периодов откорма до 1-го убоя (64–85-й дни).

Результаты

Результаты исследования показали:

• Среднесуточный прирост живой массы в группе Актисаф, за исключением ростового периода, был значительно выше, чем в контрольной группе (+4,6% и +12,9% в финальной стадии откорма до 1-го убоя).

• Финальная живая масса на момент 1-го убоя в группе Актисаф была выше, чем в контрольной группе: 106,9 кг в сравнении с 103,2 кг.

• Потребление корма (ПК) в группе Актисаф было выше, чем в контрольной группе.

• Коэффициент конверсии корма (КК) в группе Актисаф тоже был лучше, за исключением небольшого отклонения в ростовом периоде (–0,04 и –0,24 в финишной фазе).

Заключение

Добавление кормовой добавки Актисаф к рациону свиней в финальном периоде откорма на протяжении всех периодов производственного процесса (стартовый, ростовой и финишный) способствует повышению живой массы и потреблению корма при одновременном снижении коэффициента конверсии корма.

Эти улучшения привели к достижению эффективности инвестиций на 3,2 : 1.


  • -

Новий погляд на живі дріжджі як пробіотичну добавку для свиней.

Геннадій Бондаренко, кандидат сільськогосподарських наук, доцент НУБіП України (Київ).

В суспільстві постійно зростає занепокоєння щодо використання антибіотиків як стимуляторів росту в тваринництві, які можуть призвести до появи нових, більш небезпечних патогенів людини і тварини, стійких до дії антимікробних препаратів. Незважаючи на недостатню кількість незалежних експериментальних даних, які б підтверджували цю теорію, в країнах Європейського Союзу впроваджено заборону на використання антибіотиків в кормах для сільськогосподарських тварин, зокрема  свиней. В США на сьогодні не існує жодних обмежень щодо використання антибіотиків в свинарстві, проте багато дослідницьких центрів проводять пошук природної альтернативи антибіотикам в тваринництві. Декілька груп кормових добавок природнього походження, таких як пробіотики, олігосахариди, фітобиітики на основі екстрактів лікарських рослин, відкривають можливості повного або часткового виключення антибіотиків з програм вирощування свиней.

Існує декілька визначень поняття пробіотиків, і загалом до них відносять живі культури мікроорганізмів, які справляють позитивний вплив на організм хазяїна через покращення мікробного балансу кишечника. Крім того, вважається, що пробіотичні добавки можуть покращувати процеси травлення, стимулюють іммунітет та природну резистентність до ентеричних захворювань.

Переважна більшість пробіотичних добавок, що традиційно застосовуються в свинарстві, відноситься до бактеріальних препаратів, основаних на використанні як  спороутворюючих мікроорганізмів (різноманітні штами Bacillus), так і висушених вегетативних клітин (штами бактерій видів Enterococci та Pediococci). 

Разом з тим, з поміж відомих пробіотиків виокремлюється окрема група пробіотичних добавок на основі дріжджів Saccharomyces Cerevisiae. Слід відзначити, що вже протягом сторіч дріжджі з успіхом застосовувались для профілактики та лікування діареї та інших шлунково-кишкових розладів у людини, а також були відоми своїм позитивним впливом на здоров’я свійських тварин.

Біологія дріжджів. 

Дріжджі належать до царства грибів і переважно знаходяться в одноклітинному стані. Це еукаріотичні  мікроорганізми, і їхні властивості повністю відрізняються від бактерій, які є прокаріотичними мікроорганізмами. Наприклад, дріжджі стійки до дії антибіотиків, сульфаніламідів та інших анти-бактеріальних препаратів. Ця стійкість є природньою та генетично-зумовленою, і не може бути модифікованою та переданою іншим мікроорганізмам. Розміри дріжджової клітини (5 х 10 мкм) значно перевищують розмір бактерій (0,5 х 5 мкм). З поміж 1500 описаних на сьогодні видів дріжджів найбільше промислове значення мають дріжджі виду Saccharomyces Cerevisiae, які, завдяки своїй властивості конвертувати цукри (глюкозу, мальтозу) в етанол та двоокис вуглецю, знаходять широке застосування в хлібопекарській,  пивній, алкогольній та етаноловій промисловостях. Адміністрація з продуктів харчування та ветеринарних препаратів США надала дріжджам Saccharomyces Cerevisiae так званий GRAS-статус (Generally Recognised as Safe, “загальновизнаний статус безпечності”).

Сфера застосування в тваринництві.

Результати наукових досліджень та практичний досвід передових підприємств переконливо свідчать про можливість та доцільність застосування живих дріжджів в якості пробіотиків для жуйних і не жуйних тварин. В залежності від типу раціону, використання Saccharomyces Cerevisiae призводить до підвищення середньодобових приростів худоби на відгодівлі в межах 7-10%, збільшення надоїв молочної худоби на 5-7%, в особливості в період ранньої лактації, покращення здоров’я тварин та виробничих показників у свинарстві, конярстві, кролівництві та навіть в індиківництві.

Незважаючи на численні задокументовані факти позитивної взаємодії дріжджів Saccharomyces Cerevisiae з організмом хазяїна, на сьогодні не існує єдиної теорії, яка б пояснювала принцип дії дріжджових пробіотиків.

Механізми дії дріжджових пробіотиків.

Серед різних можливих механізмів розрізняють ті, що спостерігають у жуйних тварин, а також механізми, які проявляються в шлунково-кишковому тракті моногастричних тварин.

У жуйних тварин ефективність дріжджів може бути пояснена стимуляцією рубцевої ферментації. Потрапивши у рубець, дріжджі швидко прикріплюються до часточок корму. Тут вони активно споживають кисень, адсорбований на поверхні волокон корму, знижуючи редокс-потенціал навколишнього мікросередовища, і таким чином стимулюють прикріплення та ріст целлюлозолітичних бактерій. Дріжджі споживають глюкозу та олігосахариди, запобігаючи надмірному синтезу молочної кислоти. Крім того, дріжджі стимулюють розвиток утилізуючих лактат бактерій Megasphaera elsdenii і Selenomonas ruminantium. Стимуляція росту і активності мікрофлори рубця призводить до підвищення швидкості перетравлення целлюлози та збільшення рівня споживання корму. В результаті, тварина засвоює більше поживних речовин і продуктивність підвищується. Ризик ацідозу знижується, а також, як вважають деякі дослідники, підвищується іммунітет тварин. Крім того, дріжджові клітини мають здатність зв¢язувати токсини на своїй поверхні, знижуючи ризик токсикозу. Такий комплексний механізм дії живих дріжджів забезпечує регуляцію мікрофлори рубця і покращує здоров¢я і продуктивність молочної та м’ясної худоби.

Що стосується моногастричних тварин, зокрема свиней, то тут дріжджі можуть розглядатися перш за все як захисний агент проти патогенних мікроорганізмів. Місцем активної дії дріжджів як пробіотика є товста кишка тварини. На сьогодні обговорується принаймі сім напрямів пробіотичної дії  живих дріжджів в організмі свиней:

  1. Покращення структури ворсинок кишечного епітелію.

В дослідах, проведених на людині та різних видах лабораторних тварин доведено, що згодовування дріжджів Saccharomyces Cerevisiae сприяє суттєвому покращенню структури ворсинок кишечного епітелію та підвищенню активності мембранних дисахаридів, до яких відносяться сахароза, лактоза та мальтоза. Вважається, що однією з причин діареї є якраз зниження активності мембранних дисахаридів. Можливим механізмом позитивного впливу тут можуть слугувати синтезовані дріжджовими клітинами мікронунтрієнти із групи поліамінів (спермін та спермідин).

  1. Анти-адгезивні властивості (бар’єрний ефект) проти патогенів.

Загально визнаним є факт, що початковим етапом розвитку бактеріальних інфекцій є прикріплення патогенних мікроорганізмів до епітеліальних клітин ворсинок кишечника. На поверхні бактерій розташовані спеціальні молекули, які забезпечують стереоскопічний контакт з фрагментами маннози стінки клітин організму тварини у спосіб, дуже подібний до взаємодії “антиген-антитіло”.

Маннани, розташовані в зовнішньому шарі стінок дріжджових клітин, дуже легко аглютинують з поверхнею бактерій, нейтралізуючи цитопатогенний ефект, і цей комплекс “патоген-дріжжі” швидко виводиться із травного тракту. Такий ефект конкурентного прикріплення лежить в основі позитивного впливу дріжджових пробіотиків на здоров’я кишечника, принаймі зменшуючи колонізацію кишечника такими патогенами як Salmonella typhimurium, E.Coli, Staphylococcus Aureus

  1. Стимуляція неспецифічного іммунітету.

В основі імуностимулюючого ефекту дріжджових пробіотиків лежать особливі властивості макромолекул глюканів, розташованих во внутрішньому шарі стінок дріжджових клітин. Механізм імуностимуляції є досить складним і пов’язаний із цілим каскадом імунологічних реакцій, викликаних активацією глюкан-рецепторів лейкоцитів та макрофагів, що проявляється, зокрема, в підвищеній секреції імуноглобулінів та стимуляції фагоцитарної функції ретикуло-ендотеліальної системи.

  1. Інактивація токсинів.

Захисна функція дріжджових пробіотиків проявляється не тільки в зв’язуванні патогенів та зменшення бактеріального навантаження кишечнику. Недавні дослідження показали, що певні штами Saccharomyces Cerevisiae продукують фермент серін-протеазу, яка здатна гідролізувати та нейтралізувати токсин А, що виділяють Clostridium Difficile. Подібні токсини прикріплюються до глікопротеїнових рецепторів ворсинок  клітин кишечного епітелію, спричиняючи зневоднення організму, та втрату електролітів через діарею.

  1. Зв’язування мікотоксинів.

Висока сорбційна здатність стінки дріжджових клітин проявляється у зв’язуванні та виведення з кишечнику деяких видів мікотоксинів, в особливості охратоксину (не менше 80%).

  1. Антагоністичний ефект проти патогенних мікроорганізмів.

Численними дослідженнями доведено, що дріжджові пробіотики на основі Saccharomyces Cerevisiae, проявляють антагоністиний ефект, тобто суттєво зменшують інтенсивність розмноження в кишечнику різних патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів, таких як Salmonella, Shigella,  E.Coli, Candida Albicans тощо. Такі властивості дріжджів доволяють їх успішно використовувати в лікуванні особливо важких випадків діареї, викликаної довготривалим використанням антибіотиків та інтенсивним розмноженням патогенів, стійких до антибіотиків типу цефалоспорина, пеніцилліна та кліндаміцина.

  1. Підсилення ензимної активності травного тракту

Дріжджові клітини активно продукують власні ензими, які доповнюють ендогенні ензими організму свині та стимулюють їх продукцію внаслідок зменшення патогенного навантаження та збереження цілісності кишечного епітелію.

Хотілося б наголосити на ряд принципових відмінностей та переваг живих дріжджів Saccharomyces Cerevisiae  порівняно з бактеріальними пробіотиками:

  1. Стійкість до дії антибіотиків та можливість використання в програмах комбінованої терапії поряд з терапевтичними дозами антибіотиків при лікуванні гострих ентеричних захворювань. Цим пояснюється надзвичайно висока популярність дріжджових пробіотиків в США, де вони широко застосовуються з метою профілактики дисбактеріозу свиней, через постійне використання антимікробних препаратів у складі комбікормів;
  2. Значно вища стійкіть до дії шлунково-кишкових соків, жовчі та секретів підшлункової залози, внаслідок чого дріжджі набагато краще виживають по мірі проходження різними відділами травного тракту. Крім того, дріжджові пробіотики можна використовувати в кормах разом із підкислювачами;
  3. Транзитність. На відміну від більшості бактеріальних пробіотиків, дріжджі не здатні колонізувати кишечник і постійно виділяються з фекаліями, після трьох днів застосування досягається максимальний рівень концентрації дріжджових клітин в кишечнику. Бактеріальні пробіотики колонізують кишечник, прикріплюючись до мікроворсинок епітелію, що, як вважають деякі дослідники може призвести до зменшення поверхні всмоктування та погіршення засвоєння поживних речовин корму.

Чи всі дріжджові пробіотики однаково ефективні?

Усі пробіотичні продукти на основі живих дріжджів, що пропонуються сьогодні на ринку України є продуктами зарубіжних компаній із Франції, Канади та США. Є певні відмінності між продуктами різних виробників, що накладають відбиток на особливості використання у складі комбікормів та зумовлюють рівень їх ефективності в свинарстві. На які ключові показники якості слід звернути увагу при виборі дріжджових пробіотиків:

  1. Штам дріжджів, та концентрація життєздатних клітин (колонієутворюючих одиниць, КУО).

Представлені на ринку України продукти на основі живих дріжджів містять в своїй основі три різні за своєю активністю штами:

  • Saccharomyces Cerevisiae Sc 47 (10 міл’ярдів КУО/г),
  • Saccharomyces Cerevisiae Sc I-1077 (10 міл’ярдів КУО/г),
  • Saccharomyces Cerevisiae Sc 1026 (1 міл’ярд КУО/г).
  1. Стабільність продукту

Розрізняють три показника стабільності пробіотика:

  • стабільність у відкритому мішку;
  • стабільність в мінеральній суміші;
  • стабільність в гранульованому кормі (термостабільність).

Серед усіх вищезазначених продуктів найвищою термостабільністю характеризується штам Sc 47, що дозволяє використовувати його у складі гранульованих комбікормів. Всі інші продукти не витримують грануляції, а також мають обмежену стабільність у відкритому мішку і в суміші з мінеральними солями. З метою покращення стабільності, виробники пробіотиків на основі штамів Sc I-1077, Sc 1026 пропонують окрему лінійку продуктів у вигляді мікрокапсул, вкритих жировою оболонкою (30% жиру, 70% дріжджів), проте виникає питання щодо біодоступності такого пробіотика для мікрофлори рубця і кишечника.

  1. Вартість одиниці активності.

При порівнянні пропозиції за співвідношенням “ціна/якість” корисним буде визначити вартість одиниці активності продукту, наприклад вартості 1 міл’ярду КУО, і привести цей показник до вартості рекомендованої виробником добової норми споживання дріжджових клітин твариною.

Результати апробації дріжджого пробіотику на основі Saccharomyces Cerevisiae Sc47 в свинарстві.

Слід відзначити, що найбільш яскраво дріждові пробіотики проявляють свою ефективність при використанні в кількості 0,5-1,0 кг/т у складі комбікормів для лактуючих свиноматок, а також передстартерних та стартерних комбікормів. Це найбільш відповідальні ланки усього виробничого ланцюга, від успішності яких напряму залежить економічна ефективність свинарства. В численних наукових та науково-виробничих дослідах, результати яких представлені на діаграмах, вдалося досягнути достовірного покращення показників молочності свиноматок, їх кондиції в період лактації, а також збереженість та швидкість росту підсисних та відлучених поросят. 

На завершення хочеться підкреслити, що кормові добавки на основі живих дріжджів унікально поєднують в собі властивості як пробіотиків так і пребіотиків. Тому деякі дослідники відносять їх до особливої групи кормових добавок нового покоління – синбіотиків, які мають високий потенціал ефективності використання як в свинарстві, так і в молочному і м’ясному скотарстві.

 

Діаграми

Это изображение имеет пустой атрибут alt; его имя файла - Актисаф-для-свиноматок..jpg

 



Это изображение имеет пустой атрибут alt; его имя файла - Актисаф-свиноматки-поедаемость.jpg

 

Это изображение имеет пустой атрибут alt; его имя файла - Актисаф-поросята.jpg

 


Показники продуктивності та здоров’я відлучених поросят


  • -

Видео

Видеоролик о сафманнан


Источник видеоролика о safmannan: Phileo Lesaffre Animal Care