Архивы по рубрикам: Здоровье бройлеров

  • -

Сравнение эффективности дрожжевой фракции  и дрожжевой культуры в отношении распространения сальмонеллы в слепой кишке цыплят-бройлеров.

 

  1. T. Гайдос1, П. Прайс¹, C. Паджетт², E. Соботик², Х. Леджендр1, K. Хикс¹
    1«Phileo by Lesaffre», Милуоки, Мичиган; 2Техасский аграрно-технический университет, Колледж Стейшн, Техас. Нимал Украина.

    Проблема

    Возбудитель сальмонеллеза — грамотрицательная палочка, только в США является причиной приблизительно 1 миллиона заболеваний пищевого происхождения в год. В большинстве случаев, на перерабатывающие предприятия сальмонелла попадает внутри кишечника птиц или с пером. Для снижения риска заболеваний на убойных цехах проводят множество профилактических мероприятий, однако, снижение заражения птицы сальмонеллезом на ферме — является основополагающим шагом повышения безопасности пищевых продуктов.

 Было доказано, что дрожжевая фракция связывает несколько типов патогенов, включая Сальмонелла и E. coli (Posadas, 2017). Предыдущие исследования премиальной дрожжевой фракции с высоким содержанием маннана и бета-глюкана (>20%) (YF) Сафманнан, показали снижение количества Сальмонелла у бройлеров при добавлении в корм (Kiros, 2019).

Испытание.

Две бройлерные фермы, каждая из которых содержала четыре птичника, были выбраны из птицеводческого комплекса на юге США. По два птичника с каждой фермы считались контрольными, и два — опытными. Контрольный рацион содержал дрожжевую культуру, запатентованную смесь добавок, пробиотик Bacillus и масляную кислоту. Опытный рацион включал только дрожжевую фракцию Сафманнан (YF).

Цыплят отправляли на ферму и разделяли по птичникам для оценки производственных характеристик и анализов на наличие Сальмонелла. бройлеров обрабатывали в начале тура, чтобы снизить зараженность от другого стада. По 20 образцов слепой кишки из каждого птичника в случайном порядке отбирали после потрошения в убойном цеху. Материал замораживали и отправляли в лабораторию для количественного определения сальмонелл. Колонии подсчитывали с использованием метода наиболее вероятного числа, а распространенность определяли путем вторичного обогащения. Производственные показатели оценивала бройлерная компания.

Эффективность

Жизнеспособность птиц во всех группах на всех фермах существенно не различалась. Как видно из таблицы 1, конверсия корма (КК) была лучше в группе YF по сравнению с контрольной группой на ферме 1 и аналогично на ферме 2. В среднем КК улучшилась на 1 балл в исследуемой группе по сравнению с контрольной. Согласно данным, предоставленным производителем, рационы, содержащие продукт YF, были дешевле на 2,78 доллара США из-за более низкой стоимости YF по сравнению с другими кормовыми добавками.



Результаты количественного определения сальмонелл

Как видно на рисунке 1, на ферме 1 в исследуемых птичниках не была обнаружена Сальмонелла в слепой кишке по сравнению с 10 положительными пробами в контрольных птичниках со средним количеством 0,72 log КОЕ/г (р <0,05). Все образцы сальмонеллы, выделенные из слепой кишки, были идентифицированы как группа D. Один изолят группы D был представлен для выделения серотипа молекулярными методами; установлено, что этим изолятом являлась Сальмонелла enteritidis. 25% птиц были положительными на Сальмонелла в контрольной группе и 0% были положительными в группе YF (рисунок 2). На ферме 2 не были обнаружены следы сальмонеллы в слепой кишке, ни в исследуемых, ни в контрольных птичниках.
 



Заключение

Использование дрожжевой фракции Сафманнан значительно снизило заражённость птиц сальмонеллезом по сравнению с контрольной дрожжевой культурой, уменьшив при этом стоимость рационов и сохранив производственные показатели.


Литература

Kiros, T.G., Gaydos, T., Corley, J., Raspoet, R., Berghaus, R., and Hofacre, C. 2019. Effect of Saccharomyces cerevisiae yeast products in reducing direct colonization and horizontal transmission of Сальмонелла Heidelberg in broilers, The Journal of Applied Poultry Research. 28: 23–30.

Posadas, G.A., Broadway, P.R., Thornton, J.A., Carroll, J.A., Lawrence, A., Corley, J.R., Thompson, A., and Donaldson, J.R. 2017. Yeast Pro- and Paraprobiotics Have the Capability to Bind Pathogenic Bacteria Associated with Animal Disease, Translational Animal Science. 1:60–68.

 


  • -

Как защитить птицу от бактериального заражения.

Самый большой орган у курицы это кишечник. Также у него очень большая площадь в соизмерении с размером хозяина. У ЖКТ много важных функций и одна из них это защита хозяина от патогенов, токсинов и пр.

В промышленном птицеводстве скорость потребления корма, скорость его прохождения корма и скорость роста очень высокая в этом есть и минусы.

Кишечник постоянно атакуют патогенные бактерии, ворсинки снашиваются и повреждаются, слизистая не восстанавливается. Нарушается целостность слизистой оболочки – прорывается оборона, патогенные микроорганизмы как в фильме «Матрица» проникают внутрь и заражают носителя.

Учитывая интенсивность выращивания, зараженный корм бактериями и токсинами. Организм курей не в состоянии восстанавливаться. Для этого есть решение.


  • -

Вплив дріжджової фракції Сафманнан на здоровья птиці.

Введення в раціон птиці дріжджової фракції дало можливість звести до мінімуму отримання від несучок яєць другої категорії і кількість загиблих голів у стаді.  

Світовий тренд птахівництва — істотне збільшення продуктивності птиці. Для високопродуктивних кросів, що швидко зростають, обов’язкова умова під час вирощування — це наявність збалансованих за поживними речовинами кормів, вільних від патогенних бактерій, цвілі, токсинів та якісної питної води. За вирощування птиці таких кросів без додаткового введення кормових добавок обійтися неможливо. Кормові добавки багатофункціональні: вони не тільки підвищують продуктивність птиці, але й підтримують її загальний стан здоров’я на належному рівні. Але траба розуміти, что добавка є добавка, без повноцінного раціону не одна добавка не спрацює.

Шлунково-кишковий тракт і продуктивні характеристики поголів’я.

Під час багаторічних досліджень встановлено, що мікрофлора кишківника птиці, особливо бройлерів, дуже нестабільна. Незначні порушення технології утримання, годівлі, зокрема погіршення якості кормів на тлі ураження їх мікотоксинами, призводять до зниження резистентності організму птиці до патогенних мікроорганізмів. Як наслідок, склад мікрофлори шлунково-кишкового тракту порушується, що сприяє безперешкодному розмноженню патогенів, які викликають різні дизбіози і, як наслідок, захворювання. 

На цьому фоні в кишківнику птиці спостерігається зниження вмісту десятків видів целюлозолітичних, амілолітичних, лактатутилізувальних й інших корисних мікроорганізмів, що викликає недолік продукованих ними ферментів, необхідних для повноцінного засвоєння кормів. 

Нормальна мікрофлора кишківника бройлерів сильно варіює на фоні оптимальних показників продуктивності. Це пояснюється відмінностями в структурі раціонів птиці, технологіями утримання та кормовими добавками, які застосовують у годівлі. За виникнення будь-яких дизбіозів або дизбактеріозів, викликаних порушеннями в раціонах, спалахами інфекційних захворювань, різними стресовими чинниками, склад мікрофлори різко змінюється. Нормофлора кишківника поступово знижується, і відбувається її заміщення умовно-патогенними або патогенними мікроорганізмами.

Виникнення таких ситуацій вимагає обов’язкового введення в раціон птиці кормових добавок, ефективних зв’язування та віведення з організму патогенних бактерій. Під час досліджень встановлено, що в кишківнику клінічно здорової птиці на стадії ембріонального розвитку наявний широкий спектр різних умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів, включаючи ентеробактерії, актиноміцети, клостридії, дріжджі кандида, стафілококи, рикетсії, кампілобактерії і багато інших. В нормі вони не викликають захворювання птиці.  

Вплив дріжджової фракції на здоров’я і продуктивні характеристики птиці.

Дріжджова фракція виконує декілька основних функцій: β-глюкан стимулює клітинний і гуморальний імунітет, покращуючи стійкість до стресів і захворювань, знижуючи відхід і вибракування птиці, підвищує активність макрофагів в кишківнику, збільшує кількість захисних антитіл (IgA) у слизовій оболонці кишківника, підвищує титри антитіл під час профілактичної вакцинації.

Дріжджова фракція Сафманнан регулює кишкову мікрофлору, зокрема: маннанолігосахариди у складі препарату імітують поверхню клітин кишківника для зв’язування грамнегативних патогенних бактерій. 

Сафманнан адсорбує патогенні бактерії, переважно сальмонели і колі бактерії (через що вони не можуть розмножуватися, стають нешкідливими і проходять кишківник транзитом), видаляє патогенні бактерії, щоб нормально розвивалася і розмножувалася корисна мікрофлора, знижує виділення токсинів і пошкодження клітин кишківника.

Зокрема, встановлено, що робота дріжджової фракції стимулює зростання корисної мікрофлори травного тракту, тим самим впливає на структуру клітин і покращує їх роботу, відновлює пошкоджені ворсинки в кишківнику, нормалізує процеси травлення і обміну речовин, покращуючи продуктивність. Під час введення в раціон Сафманнан він видаляє з кишківника патогенні мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності, сприяючи зміцненню його слизової оболонки. Ефективність застосування цього препарату доведена на багатьох вікових і виробничих групах птиці. Відповідно, мета його застосування різна, залежно від виду птиці.

Застосування дріжджової фракції на батьківському поголів’ї підвищує збереженість птиці, підвищує ефективність використання кормів, покращує якість племінного яйця та шкаралупи, особливо в кінці продуктивного періоду. 

Введенням Сафманнан до раціону курей-несучок можна досягти підвищення збереження птиці та повної реалізації її продуктивного потенціалу, покращення якості продукції, зниження небезпеки контамінації яєць сальмонелою та ліпшого використання корму.

А додавання продукту в раціони бройлерів та індиків м’ясних кросів сприяє підвищенню збереженості поголів’я та однорідності стада, титрів антитіл під час вакцинації, покращенню засвоюваності кормів з високим вмістом клітковини, збільшенню інтенсивності росту птиці. 

Та слід пам’ятати, що універсальних продуктів не буває. Важлива правильно підібрати інструмент для виконання конкретної задачі.